Стоячі уваги місця Чернігівської області, які можна відвідати у вихідні дні.
Ми підібрали для вас 10 цікавих місць Чернігівської області, куди можна поїхати у вихідний день усією родиною.
Батурін
Батурин – це унікальне місто, де ще кілька століть тому розташовувалася резиденція гетьманів України Івана Самойловича, Івана Мазепи, Кирила Розумовського та Дем’яна Многогрішного.
Сьогодні тут знаходиться створений 1993 року Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Батурин невеликий, проте тут можна побачити багато унікальних пам’яток, пов’язаних зі славною козацькою епохою.
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» у Батурині – це 42 об’єкти культурної спадщини.
Сині озера
Блакитними водоймищами на околиці села Олешня називають не випадково. Вода в озерах справді блакитно-синя, як у морі. Ефект обумовлений тим, що ці місця – родовище кварцового піску високої якості, такий використовують при виготовленні скла.
А самі Блакитні озера в Олешні утворилися на місці кварцових кар’єрів – вважається, що вода тут не лише дуже чиста, а й цілюща, особливо при захворюваннях суглобів.
Любеч-1
Об’єкт знаходиться в гущі Чернігівських лісів, неподалік населеного пункту Розсудів. Саме тут раніше розміщувалася антена РЛС «Дуга-2», яку, на жаль, «пустили» на металобрухт. Містечко «Любеч-1» практично на всіх радянських картах позначене як відпочинковий комплекс. Це вкотре підтверджує його секретність та особливий статус. Розташований він всього за 7 кілометрів від стародавнього міста Любеч, що має багату історію та багатовікові традиції.
Залізничний клуб
Дерев’яна будівля залізничного клубу у м.Сновськ (був. Щорс) збудовано у 1927 р. майстром Л. Веселовим, який також будував у місті залізничну станцію, міст та церкву. Щорський клуб залізничників послужив декорацією залізничної станції під час зйомок російського телесереалу “Важкий пісок”, частина дії якого відбувається у дореволюційному Сновську.
Палац Рум’янцева-Задунайського
За 10 кілометрів від Коропа розташувалися невеликі села Вишеньки та Черешки. Обидва населені пункти раніше належали герою Егерсдорфа, Ларги та Кагула фельдмаршалу, президенту Малоросійської колегії, графу Петру Олександровичу Румянцеву-Задунайському.
Відомо, що він мав слабкість до архітектури і своїм численним маєткам надавав вигляду химерний і чудовий.
У Вишеньках та Черешеньках протягом 1782-1787 на березі Десни він збудував цілий комплекс будівель у модних для того часу формах романтизму.
Палац був збудований спеціально до приїзду Катерини II під час її подорожі до Криму.
Замок у Качанівці
Палацово-парковий ансамбль, розташований неподалік однойменного села Ічнянського району Чернігівської області України. Почав формуватися у 1770-х роках, найбільший розвиток отримав у середині та другій половині XIX століття.
У 1981 році на основі ансамблю було створено історико-культурний заповідник «Качанівка», якому у 2001 році надано статус національного. Станом на 2010 рік був єдиним серед садиб північно-східної України, який вдалося зберегти в комплексі.
Острог
Острозький замок на горі над нар. Вілія – колишня резиденція могутніх князів Острозьких, які у XIV-XVII ст. володіли великими землями Волині. Укріплення дома давньоруського городища почав зводити князь Данило – перший точно відомий князь з династії Острозьких. Його нащадки протягом двох століть розширювали та зміцнювали свою столицю.
Із замком пов’язана історія “чорної княгині” Гальшки, яка після смерті її батька І. Острозького успадкувала весь його стан. За її руку спалахнули справжні магнатські війни, її двічі примушували до заміжжя насильно, проте її дядько Василь-Костянтин зумів зберегти володіння роду Острозьких. Згодом він прославився як просвітитель та захисник православ’я.
Найдавнішою спорудою Острозького замку є Сторожова вежа або “Вежа мурована” (XIV ст.), в якій розгорнуто експозицію краєзнавчого музею (головним експонатом є знаменита Острозька Біблія, видана 1681 р. першодрукарем І. Федоровим). Також збереглася Кругла (Нова) вежа (XVI ст.) з ренесансною короною зубчиків, від підніжжя якої видно бані монастиря в Межиричі.
На території замку розташований древній Богоявленський собор (1453), чий силует був гербом міста. За католиків церква була частково зруйнована, одна стіна з бійницями включена до фортифікаційної системи замку. У кін. ХІХ ст. собор було реконструйовано у псевдовізантійському стилі за проектом арх. Базилевського, бані отримали характерну позолоту. У 1905 р. споруджено Надбрамну дзвіницю.
Сокиринський архітектурний комплекс
Сокиринський архітектурно-парковий комплекс – палацово-парковий комплекс створений на початку 19 століття в селі Сокиринці (нині Срібнянського району Чернігівської області). Він належить до найстародавніших українських парків. Площа – близько 600 га. Сокиринський палацово-парковий комплекс займає почесне місце серед чудових пам’яток садово-паркової архітектури, створених українським народом.
У композиційній побудові його пейзажів та архітектурних об’єктів відобразились основні напрямки вітчизняного паркобудівного мистецтва кінця XVIII у першій половині XIX ст.
Жіноча гімназія ім. Майстренко
Гімназія для дівчаток була відкрита 1879 року, а 1889-го вона стала гімназією. Її перша будівля, на жаль, не збереглася. Пізніше, в 1907 році, рішенням Державної Думи, для школи було відведено велику ділянку землі в центрі міста.
Новий будинок спеціально для цього навчального закладу спроектував архітектор Файнберг у 1912 році. На період будівництва було організовано невеликий цегельний завод, який після завершення робіт було розібрано. Приміщення гімназії мало власні котельню та парове опалення, на основі звичайного паровозного котла. Дівчата, які здобули тут освіту, мали право вчителювати в земських школах. У радянські часи (1920 рік) на основі гімназії організували трудову школу, яку пізніше реорганізували в середню школу №1.
Статус гімназії вона отримала знову лише у роки незалежності України (1999 рік) та була названа на честь Б. Майстренко, знаменитий танкіст.
Свято-Георгіївська церква
Свято-Георгіївська церква у селищі Седнів Чернігівської області була збудована у сорокових роках XVIII ст. із соснових зрубів без жодного цвяха у стилі козацького бароко і знаходиться, за 200м на північ від церкви Різдва Богородиці та парку садиби Лизогубів. Храм стоїть на найдавнішому Седнівському городищі, яке оточене крутими схилами до ярів і річки.
Відомо, що у 1852 році храм значно перебудували, внаслідок чого випилили західну стіну майже на всю її ширину і переставили старі західні двері. У 1975 р. у церкві почалися реставраційні роботи: була розібрана прибудована у ХІХ ст. дзвіниця, а також замінено деякі бруси стін, проте ці роботи не були завершені через брак коштів. Нещодавно, 2005р. на території храму знову проводилися масштабні реставраційні роботи, на сьогоднішній день він обгороджений новим кам’яним парканом.
Сакральна споруда прославилася тим, що саме тут проходили зйомки художнього фільму “Вій” (1967 р.) за участю відомих акторів – Наталії Варлей та Леоніда Куравльова.
Георгіївська церква у Седневі є діючим храмом, вважається оригінальним твором сакрального дерев’яного зодчества XVIII ст., відноситься до єпархії УПЦ КП та відноситься до пам’яток архітектури національного значення.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: